- заповідник
- [запоув’і/дниек]
-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
заповідник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
заповідник природний — Територія, яка виділяється для охорони в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усіма її компонентами. Статус природного заповідника передбачає повну заборону на його території господарської… … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
заповідник — а, ч. Територія або архітектурна споруда, яка перебуває під охороною держави (з метою збереження тваринного та рослинного світу, всього природного комплексу чи пам яток старовини тощо) … Український тлумачний словник
заповідник — Ділянка з унікальними архітектурними спорудами, де передбачаються суворі правила охорони пам яток і дотримуються режиму регулювання забудови … Архітектура і монументальне мистецтво
заповідник біосферний — Територія міжнародного значення, що виділяється для збереження в природному стані ділянок біосфери, проведення фонового моніторингу та вивчення природного навколишнього середовища. Науково дослідна робота тут координується і контролюється ЮНЕСКО … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
музей-заповідник — музе/ю запові/дника, ч. Музей, до експозиції якого входять архітектурні або історичні пам ятки, розташовані на території, оголошеній заповідною … Український тлумачний словник
природний заповідник — Територія, яка виділяється для охорони в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усіма її компонентами. Статус природного заповідника передбачає повну заборону на його території господарської… … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
біосферний заповідник — Територія міжнародного значення, що виділяється для збереження в природному стані ділянок біосфери, проведення фонового моніторингу та вивчення природного навколишнього середовища. Науково дослідна робота тут координується і контролюється ЮНЕСКО … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
сповідник — а, ч. 1) Священик, який слухає сповідь; духівник. || Людина, якій відверто зізнаються у чомусь, повіряють заповітні думки і т. ін. 2) Особа, що прийшла на сповідь до священика … Український тлумачний словник
Аскания-Нова (заповедник) — Биосферный заповедник Аскания Нова им. Ф. Э. Фальц Фейна Біосферний заповідник Асканія Нова ім. Ф. Е. Фальц Фейна … Википедия